Розум людини та наука переступають пороги століть
Мудрий не той, хто знає, а той,
чиї знання корисні
Вища освіта в Україні має довгу й багату історію. Українських студентів, випускників та вчених вже давно знають і цінують по всьому світі. Першовідкриття та новаторські дослідження вчених, які працювали в українських інститутах та академіях, таких як Дмитро Менделєєв, Микола Жуковський і Євген Патон, є частиною загальної історії наукового прогресу світу.
Уманський національний університет садівництва є одним із найстаріших вищих навчальних закладів України (заснований у 1844 році в м. Одеса як Головне училище садівництва), а першим вищим навчальним закладом в Україні є Києво-Могилянська колегія, у якій переважно навчалися діти української шляхти, духовенства, заможних міщан і козаків. Наприкінці XVII та в XVIII ст. цей навчальний заклад дуже вплинув на розвиток науки й просвітництва в Україні. У 1701 році за царським наказом колегія отримала статус і права академії та почала називатися Київською академією.
Завданням Головного училища садівництва було готувати висококваліфікованих садівників і досвідчених науковців у галузі садівництва . На той час це був єдиний у країні вищий навчальний заклад такого напрямку. За тривалий період свого історичного розвитку Головне училище неодноразово реорганізовувалось, а згідно з Указом Президента України від 28 грудня 2009 року № 1111/2009 наданий статус національного і перейменовано в Уманський національний університет садівництва.
Протягом останніх років було подолано державну монополію в галузі вищої освіти. Відкрито вищі заклади за різними формами власності: комерційні, приватні, спільні, міжнародні, які надають можливість отримання вищої освіти великій кількості випускників середніх і середньо-спеціальних навчальних закладів.
На сучасному етапі сфера освіти в Україні зазнає модернізації, головною метою якої є створення механізму сталого розвитку та забезпечення якісної підготовки фахівців, які відповідають міжнародним стандартам. Для того, щоб Україна посіла гідне місце серед країн міжнародного співтовариства, необхідно вибрати тип розвитку економіки, який забезпечить її процвітання в майбутньому. Таким типом розвитку більшість вчених вважає інноваційний. Для інноваційного типу характерний високий рівень розвитку науки та освіти, особливо прикладний, розвиток науково-дослідних робіт і конструкторських розробок, які мають сприятливе економічне середовище для реалізації.
Кожен з нас мріє стати освіченою людиною. Закінчити вищий навчальний заклад, отримати професію і влаштуватися на гарну роботу. У наше століття комп’ютеризації, вік науково-технічного прогресу знання необхідні кожному з нас. Розум людини творить чудеса. Ще в сімнадцятому столітті англійський філософ Ф. Бекон стверджував: «Знання – сила».
Начитаність – одна з прикмет освіченої людини. Цікаво спілкуватися з людиною, яка багато читає. Якщо людина не любить читати, вона не може досягти висот духовної досконалості. Адже читати – це не тільки дізнаватися про якісь факти, відомості. Читати – це виробляти свій смак, осягати прекрасне. В історії людства були люди, що показали нам, яких висот можна досягти завдяки знанням.
Завтра в галузі науки і техніки відкриються ще більш великі перспективи. Головне, щоб великі наукові досягнення XXI ст. служили на благо людини. І якщо життя людини не вічне, то наука і знання переступають пороги століть. Всього знати ніхто не може. Але людина влаштована так, що вона все життя прагне щось дізнатися, розширити свої пізнання.
У читальному залі №1 Наукової бібліотеки діє тематична книжкова виставка «Вища освіта сьогодні». Запрошуємо до перегляду.
Тетяна Маєвська,
бібліотекар Наукової бібліотеки
