Розвиток бджільництва в Уманському училищі садівництва і землеробства: до Дня пасічника в Україні
Если бы родине нашей все мы
Так, вот, как пчелки, служили,–
Не было б гнета, насилий и тьмы,
В радостном свете бы жили…Уривок з поеми «Дъдъ-Пасъчник» П.Я. Смірнова, присвяченої селянським дітям та добрим їх наставникам – народним вчителям. 1917 рік, м. Лубни.
19 серпня двадцять років поспіль в Україні відзначають День пасічника, який був встановлений Указом Президента № 815/97.
З історією бджільництва в Україні тісно пов’язана історія Уманського національного університету садівництва. Відомі бджолярі, які працювали в стінах нашого навчального закладу – В. Максимчак, І. Корабльов, В. Нестерводський могли б погодитись із словами редактора і видавця журналу «Въстникъ Иностранной Литературы Пчеловодства» Г.П. Кондратьєва, який у позаминулому столітті писав: «Теперь для меня жизнь безъ пчелъ является жизнью безъ цъли и интереса».
Особливий інтерес на початку минулого століття у сучасників І.І. Корабльова викликали курси для народних вчителів і селян, які проходили щорічно на базі пасіки Уманського середнього училища садівництва і землеробства.
У статті «Къ вопросу о медоносахъ на пасъкъ и возлъ нея», надрукованій у журналі «Русскій пчеловодный листокъ» 1915 року, Корабльов писав: «Пасъка Уманскаго средняго училища садоводства и земледълія за исключеніемъ нъсколькихъ сосенъ вся усажена медоносами: тамъ растутъ клены, дубы, акація, глядичія, яблони, груши, сливы, черешни и другія. В 2- хъ аршинахъ отъ перваго ряда ульевъ расположенъ питомникъ медоносныхъ растеній, гдъ ежегодно съ опытно показательной цълью высъвается болъе 40 видовъ медоносовъ».
«У насъ ежегодно бываютъ 1 ½ мъсячные курсы по пчеловодству для народныхъ учителей, которыхъ въ иные годы собирается болъе 150 человъкъ; ежегодно бываютъ 10-ти мъсячные сел.-хоз. курсы для крестьянъ…» Відбувались курси під керівництвом Іполита Івановича не тільки в Умані. Про це цікаво дізнатись зі сторінок журналу «Пчеловодная жизнь» № 17 за 1915 рік. Секретар Полтавського губернського товариства бджолярів Є. Фісун у статті «Курсы пчеловодства въ Полтавъ» пише: «Для веденія курсовъ былъ приглашенъ, съ разръшенія департамента земледълія, преподаватель пчеловодства при Уманскомъ среднемъ училище садоводства и земледълія, спеціалистъ пчеловодства И.И. Кораблевъ, проведшій эти курсы очень хорошо».
Учні, слухачі курсів користувались книжковими, періодичними виданнями, що знаходились у бібліотеці, кабінеті бджільництва училища. Іполит Іванович щедро ділився зібранням особистої бібліотеки. Деякі з них представлені на книжковій виставці «Розвиток бджільництва і шовківництва в Уманському училищі садівництва і землеробства», присвяченій Дню пасічника у музейній кімнаті бібліотеки. Серед них – видання праць відомого вченого Едуарда Яковича Заріна з дарчим написом.
Зберігається в колекції «Особиста бібліотека Іполита Івановича Корабльова». Видання має помітки власника – Іполита Івановича.
27 січні 1897 року бібліотеці Уманського училища була подарована з дарчим написом автора книга Андріяшева А. «Руководство къ разумному пчеловодству, съ приложеніемъ календаря и таблицы пчеловодства»
Олексій Хомич Андріяшев (1826 – 1907) педагог, меценат, громадський діяч, видавець, бджоляр-аматор. У 1895 році сконструював вулик на рамку Дадана-Балта, який спочатку називали переворотним «даданом» і лише 1918 року у Києві на Всеукраїнському з’їзді пасічників, на пропозицію Корабльова І.І., назвали українським.
Ще одне видання з печаткою особистої бібліотеки Корабльова – підшивка ілюстрованого журналу «Пчеловодная жизнь» за 1910 рік зберігає помітки власника (на полях червоним олівцем). А для тих, хто цікавиться історією рідної Умані, корисно дізнатись про подію, яка відбувалась у нашому місті з 26 серпня по 3 вересня 1910 року.
Цікаво відчувати себе бджілкою
Серед книжок, гортаючи сторінки.
В пилу століть, що звуться давниною,
Знаходити бурштинові краплинки.
Наталія Михайлова,
провідний бібліотекар