Самовіддане служіння науці і суспільству
«Вітчизняна наука знає чимало прикладів, коли стежини у світ незвіданого прокладали вихідці з народу, і їх відкриттями ми по праву пишаємось зараз.
До цієї славної плеяди належить видатний учений, перу якого належать понад 200 праць, агрохімік і фізіолог рослин,
талановитий педагог, що створив школу агрохіміків на Україні, – Олександр Іванович Душечкін».
П.А. Власюк.
Олександр Іванович Душечкін народився (1)13 серпня 1874 року в селянській родині селища Опеченський Рядок, Боровицького повіту, Новгородської губернії. Початкову освіту здобув у місцевій сільській школі. Син простого лоцмана навчався у одній з гімназій Петербурга. У 1893 Олександр стає студентом фізико-математичного факультету Петербурзького університету.
Він слухає лекції О.В. Совєтова, В.М. Меншуткіна, В.В. Докучаєва. Погляди майбутнього вченого формуються на фундаментальних працях М.В. Ломоносова, наукових здобудках його викладачів у галузі грунтознавства, рослинництва, геології.
У 1897 році Олександр Душечкін під керівництвом Оленксандра Васильовича Совєтова, одного із засновників російської аграрної науки, пише і успішно захищає дипломну роботу «Часть водораздела Вельгия-Мста (Боровичского уезда). Естественно-исторический очерк». Зрозуміло, що мова йшла про річку на лівому березі якої і сьогодні стоїть рідне селище вченого.
У 1897 році талановитий випускник університету отримав закордонне відрядження у Політехнічний інститут м. Цюрих (Швейцарія). Два роки він упішно удосконалював свої знання з хімічних дисциплін.
У 1899 році повертається на Батьківщину і отримує посаду хіміка в лабораторії Департаменту таможенних зборів. В грудні 1899 р. був заарештований поліцією і ув’язнений на сім місяців за участь у зберіганні і перевезенні нелегальної літератури. Після звільнення був висланий на два з половиною роки під нагляд поліції у Новгородську губернію. Ця подія наклала певні репресивні обмеження – Душечкіну О.І. було заборонено проживати в столичних містах і губерніях Росії. Це і стало приводом переїзду до Києва і Україна стає його другою Батьківщиною.
В травні 1903 року Олександр Іванович починає працювати в лабораторії органічної технології Київського політехнічного інституту. На сторінках періодичних видань з’являються його наукові публікації.
У жовтні 1903 року Душечкіна О.І. запрошують на посаду агрохіміка в лабораторію дослідних полів Всеросійського товариства цукрозаводчиків. Наступне десятиліття для вченого сповнені дослідами в галузі агрохімії і мікробіології. Ім’я Душечкіна все частіше з’являється на сторінках журналів «Опытная агрономия», «Хозяйство» та в інших популярних наукових виданнях.
Досліджуючи фонд, що зберігається у музейній кімнаті Наукової бібліотеки, припускаю, що Олександр Іванович поповнював скарбничку прогресивних знань у журналі «Хозяйство» (Еженодъльный Сельско-Хозяйственный и Экономическій Журналъ). Цей журнал виходив у Києві, друкувався у типографії товариства «Печатня С.П. Яковлева» на вул. Золотоворотській, 11.
Наприклад, у журналі «Хозяйство», № 48 за 1908 рік у рубриці «Практическія замътки по с.-х. техникъ» є кілька повідомлень з іноземних видань за підписом «А.Д.»: «Повилка, паразитирующая на грушъ(Cuscuta lupuliformis), «Сохраненіе картофелявъ кагатахъ» з видання «Deutsche Landw. Presse» (1908 р.); «Значеіние хорошо развитыхъ челюстей у животныхъ» переклад з видання «Milch.- Zeit.» (1908 р.). У № 49 (1908р.) журнала «Хозяйство» Олександр Іванович знайомить читачів з досвідом інтенсивного вирощування соняшника у Бразилії.
У першому номері «Хозяйства» за 1909 рік друкується переклад статті з німецької мови «О кормленіи птицъ» Душечкіна О.І. за підписом «А. Д–инъ».
Майже у кожному номері «Хозяйства» за 1909 рік у рубриці «Практическія замътки по с.-х. техникъ» друкуються повідомлення Олександра Івановича. В лютневому №7 у рубриці «Хроника» знаходимо цікаве доповнення до біографії ювіляра. Мова йде про те що: «17 февраля въ зд. Губ. Земской Управы состоялось 1-ое Общее Собраніе Кіевскаго Агрономическаго Общества.» Далі повідомляється про хід засідання і: «Затъмъ было избрано правленіе Общества, въ соствъ котораго вошли следующія лица: предсъд. К.Г. Шиндлеръ, тов. предс. С.Л. Франкфуртъ, секрет. А.В. Краинскіий, казнач. А.И. Душечкинъ и непр. члены В.М. Сазоновъ и И.И. Дамбергъ».
8 березня 1909 року на «засъданіи Кіевскаго Агрономическаго Общества А.И. Душечкинымъ было сдълано сообщеніе на тему: «Составъ навоза и его вліяніе на нитрификацію». На основаніи данныхъ анализовъ, произведенныхъ въ лабораторіи Съти опытныхъ полей Всероссійскаго Общества Сахарозаводчиковъ надъ 38 образцами навоза, происходящими изъ различныхъ имъній черноземнаго свеклосахарнаго района, и результатовъ опытовъ, поставленныхъ на нъкоторыхъ поляхъ Съти опытныхъ полей…» («Хозяйство» №12, 1909).
Можливо наприкінці 1909 року бібліотека Уманського училища землеробства і садівництва отримала книгу «С.Л. Франкфуртъ и А.И. Душечкинъ. Труды Съти Опытныхъ Полей Всероссійскаго общества Сахарозаводчиковъ. Кіевъ, Тип. Р.К. Лубковскаго, 1909.». Книга має напис: «Дар С.Л. Франкфурта. 4.XII.09.».
Але викликає сумнів наявність печаток іншої бібліотеки і це дає підставу припустити, що книга належала особисто Душечкіну і потрапила до нашої бібліотеки значно пізніше – коли доля пов’язала Олександра Івановича з Уманню.
З 1912 по 1919 рік О.І. Душечкін працює в хімічній лабораторії Південноруського товариства.
У 1914 році побачила світ у типографії Альшулера (м. Пероград) праця Душечкіна О.І. «Дальнъйшія изслъдованія о біологическомъ поглощеніи фосфорной кислоты въ почвъ»
У 1920 році отримує посаду завідувача науково-дослідних установ Київського обласного відділу земельних справ.
З 1923 року Олександр Іванович Душечкін очолює кафедру агрохімії та грунтознавства Уманського СГІ. Під його керівництвом розгортаються наукові дослідження грунтів на Уманщині.
Дослідження у фонді музейної кімнати, стосовно життя і наукової діяльності Олександра Івановича Душечкіна тривають. Напередодні ювілею великого вченого запрошуємо наших читачів переглянути знайдене. Сподіваємось на плідну співпрацю.
Наталія Михайлова, провідний бібліотекар
