Сатира в книгах та житті: до 140-річчя Ярослава Гашека
Ярослав Гашек є загальновизнаним літературним символом Чехії. Відомий автор сатиричних оповідань і фейлетонів, анархіст, невгамовний жартівник і шукач пригод, схильний до епатажу й розіграшів прожив лише сорок років, але пережив дуже багато, ставлячись до всього з незмінним почуттям гумору. Його найвідоміший твір «Пригоди бравого вояка Швейка» – значною мірою автобіографічний роман, який став «революцією в чеській літературі», «новаторським зразком гумору і сатири».
У всьому світі Гашека вважають найкращим чеським письменником XX століття.
Народився письменник 30 квітня 1883 року в небагатій празькій родині. Батько його був вчителем в гімназії, дитинство минуло в нужді. Коли хлопцю було 13, батька не стало. За участь в різних демонстраціях Ярослав був виключений з гімназії і продовжив навчання в Торговому училищі. Закінчивши навчальний заклад на відмінно, молодий чоловік почав працювати в банку (в тому, де раніш працював його батько), але старанного службовця з нього не вийшло. Вподобавши піші мандри по країні, він двічі без дозволу залишав роботу задля подорожі до Словаччини, і незабаром його було звільнено. Відтоді Гашек починає жити винятково з літературної праці.
Життя Гашека – це павутиння з подорожей, веселих розіграшів, бурхливих вечірок, бійок, проблем з поліцією, неймовірних афер і, звичайно ж, праці на літературній ниві. Біографи вважають, що багато фактів з життя Ярослава були вигадані ним же самим, і розібратися, де правда, непросто. Гашек посідає в історії чеської літератури особливе місце. Навряд чи знайдеться інший письменник, який привернув би до своєї особи загальну увагу, як це трапилося з Гашеком, що затьмарив свою незвичайною долею власну творчість.
1921 стає дуже плідним в творчості Гашека. Він випускає три збірки оповідань: «Дві дюжини оповідань» (1921), «Троє чоловіків та акула» (1921), та «Мирна конференція та інші гуморески» (1922). У цей час з'являється головний твір Гашека – його роман «Пригоди бравого солдата Швейка». Роман друкувався окремими випусками, які одразу стали популярними у читачів.
Отже, «Пригоди бравого солдата Швейка» – одним із перших антитоталітарних романів у світовій літературі. Сатиричний роман – блискуча епопея, що охоплює події в Австро-Угорщині напередодні Першої світової війни та у перші її роки. Гашек викриває тупість, безглуздість, бездушність війни та державної машини, що призводять імперію до краху.
Герой роману знаменитого чеського письменника бравий солдат Швейк – постать одночасно комічна та трагедійна. Ця «маленька людина» літератури XX століття – носій народної кмітливості та оптимізму. Йозеф Швейк, головний герой, зовні простодушно-наївний, але насправді людяний і чутливий, вже майже століття мандрує у читацькому світі, приваблюючи читачів своїм оптимістичним поглядом «маленької» людини на «великі» історичні події. Дотепний та по-житейському мудрий солдат Швейк щасливо виплутується з усіх пригод, які випадають на його долю.
У формальному відношенні твір Гашека, написаний соковитою мовою, з домішкою солдатського жаргону та празького арго, побудовано на чергуванні подій у солдатському житті головного героя, виклад яких переривається характерними відступами (спогади Швейка про те, що сталося з ним раніше, або приклади з його життєвого досвіду).
Роман дивовижний не лише своєю популярністю, а й тим, що це, можливо, єдиний відомий світовій літературі, який автор не читав, ні частинами, ні в цілому, ні в рукописі, ні в книжковому виданні. Роман писався відразу набіло, і кожен написаний розділ негайно прямував видавцеві.
У багатьох містах світу на честь Ярослава Гашека названо вулиці, а кількість пам'ятників Йозефу Швейку навіть перевищує кількість пам'ятників самому Гашеку. Україна не стала винятком. Перила Київської набережної в Ужгороді прикрашає мініатюрна скульптура бравого вояка Швейка.
Схожою на пригодницький роман було й саме недовге життя чеського сатирика – за своєю насиченістю божевільними витівками та пригодами вона анітрохи не поступалася тому, що виходило з-під його пера. Багато чого з того, про що писав Гашек, було зовсім не вигадкою, плодом його уяви, а описом епізодів його біографії. Хоч і прикрасити він також любив.
3 січня 1923 року Ярослав Гашек підписав заповіт, заявив, що «Швейк тяжко помирає» і пішов з життя.
Олена Рудковська, бібліотекар ІІ категорії
