Що святкуємо 14 жовтня?
14 жовтня українці відзначають одразу чотири свята – День захисника України, Святу Покрову, День українського козацтва, а також День створення УПА. Всі свята нерозривно пов’язані між собою.
Вперше відзначили свято Захисника України 14 жовтня 2014 року під гаслом «Сила нескорених» і саме силу нескорених продемонстрували українські воїни, які відстоюють незалежність та суверенітет України у війні з агресором на сході країни. Це свято стоїть в одному ряду з такими знаковими державними святами, як: День Незалежності та День Конституції. І це – беззаперечна істина, адже без захисників взагалі не існувало б таких фундаментальних цінностей для будь-якої держави, як: незалежність та її основний закон.
Не забуваємо, що в жилах сучасних захисників України, її славних синів та дочок, тече кров козаків, лицарів українського духу та звитяги, дивовижний винахід українського національного генія.
Українське козацтво – феноменальне явище у світовій історії. Подібних аналогів в інших народів ніде у світі не було і немає. Упродовж століть козаки були наймогутнішою військовою, а також духовною силою, яка боролася звитяжно із загарбницькою політикою сусідніх держав. В минулому Україну називали «козацька земля» або «козацька нація».
Цікаво, що термін «козак» має тюркське походження. Вперше його фіксує «Початкова монгольська хроніка» в 1240 році.
Протягом століть козаки стерегли кордони, воювали, захищаючи не лише власні інтереси, а й погляди інших країн, були в почестях у військах інших країн. Про славетні походи козаків й винахідливість ходять легенди. Козаки були неперевершеними майстрами військової справи свого часу.
Із давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою всього українського козацтва. А на Січі запорозькі козаки збудували церкву на честь Покрови Богородиці з її іконою. В цей урочистий день збиралася Велика рада, на котрій обирали гетьмана і визначалися з подальшими військовими планами.
Відомий український етнограф Олекса Воропай писав у своїй книжці «Звичаї нашого народу»: «Існує переказ, що після зруйнування Січі Запорозької москалями в році 1775 козаки, що пішли за Дунай під ласку турецького султана, на еміграцію взяли із собою і образ Пресвятої Покрови».
У Запорізьких козаків до Покрови було особливо шанобливе ставлення. На Січі це свято було храмовим. Богородиця була їх заступницею. Вона оберігала їх під час виснажливих походів. Також образ Покрови був зображений на натільних козацьких хрестах. Покровська церква була священною, від її порогу вирушали козаки у далекі походи, і до неї з вдячністю за щасливе повернення верталися з виснажливих походів.
За свідченнями Дмитра Яворницького, дослідника запорозького козацтва, за час існування Запорозької Січі було збудовано 13 церков Покрови Богородиці. За його словами, День Покрови Пресвятої Богородиці мав для козаків неабияке значення. Під Покровом Богородиці запорожці не боялися ні ворожого вогню, ні грізної стихії, ні морської бурі.
Тому не випадково саме 14 жовтня в День Покрови Пресвятої Богородиці з 1999 року відзначається і свято – День українського козацтва. Президент України, враховуючи історичне значення й заслуги козацтва в утвердженні української державності та його вагомий внесок у сучасний процес державотворення, визначив цю дату своїм указом.
14 жовтня святкують також День створення Української повстанської армії, яка діяла на території України протягом 1942-1953 років. Бійці УПА воювали одразу проти двох режимів – гітлерівського та сталінського. У 1947 році Українська Головна Визвольна Рада визнала 14 жовтня Днем постання руху. Та після занепаду УПА свято масово відзначати припинили. В незалежній Україні традиція святкування відновилась у 2005 році, коли був підписаний указ Президента України про святкування річниці створення УПА.
Віками захисники України – від козаків до сучасних героїв – захищали нашу землю від половців, боронили від загарбників та наразі стоять на рубежах нашої України.
Найцінніше, що є в нашому житті – це мир і спокій. Саме завдяки самовідданості бійців, ми спокійно живемо у своїх домівках, трудимося на своїй землі під мирним небом. Кожної миті повинні усвідомлювати, що наші воїни виборюють для свого народу мирне майбутнє. У цей день всі ми підносимо щиру молитву Пресвятій Богородиці, щоб взяла під своє покровительство усіх наших бійців, аби кожен воїн повернувся живим до своєї родини.
Гейко-Черних Вікторія, бібліотекар ІІ категорії
