СКРИ́ПНИК В’ЯЧЕСЛАВ ВАСИЛЬОВИЧ – життя та наукова діяльність
(до 100-річчя від дня народження (08.03.1919 - 04.07.1995 рр.))
В’ячеслав Васильович Скрипник – доктор сільськогосподарських наук, професор, висококваліфікований фахівець з питань технології вирощування винограду та виноробства – фруктанів, науковець, педагог.
Народився 8 березня 1919 року в с. Лохвиця Полтавської області.
У 1936 р. закінчив Київську середню школу №1. З липня 1941 по 1945 рр. – в рядах Радянської армії. Воював на фронтах 2-ої світової війни – був повітряним стрілком авіаполку 2-го Білоруського фронту. Нагороджений бойовими орденами і медалями: орденом Вітчизняної війни II ступеня, медалями «За відвагу», «За взяття Кенінгсберга», «За перемогу над Німеччиною».
У 1946 р. закінчив Одеський сільськогосподарський інститут.
З 1947 р. по 1956 р. працював викладачем Вознесенського технікуму виноградарства. Наукова робота В.В. Скрипника тісно пов’язана з культурою винограду. Захищена в м. Одесі кандидатська дисертація на тему: «Основні прийоми агротехніки сортів винограду гібридів прямих виробників» з присвоєнням наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук (1956 р.). Після захисту кандидатської дисертації обіймав посаду заступника директора Закарпатської сільськогосподарської дослідної станції. З 1961 по 1971 р. – завідувач кафедри фізіології рослин Ужгородського університету.
Протягом 1972–1993 рр. очолював кафедру технології зберігання та переробки плодів і овочів Уманського сільськогосподарського інституту. Під його керівництвом активізується наукова робота на кафедрі, розпочинається і оновлюється тематика досліджень, змінюється матеріально-технічна та науково-методична база аспірантської підготовки та дипломного проектування студентів. Зокрема, на кафедру закуплено і встановлено коштовне сучасне обладнання та прилади з оцінки якості плодів та овочів. Створена база (4 холодильники) для дослідження режимів і способів зберігання плодів і ягід, в тому числі, в регульованому газовому середовищі.
Тема докторської дисертації «Фізіологія, екологія і особливості вирощування винограду в Закарпатті», захищена у м. Харків з присвоєнням наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук (1969 р.). В.В. Скрипник мав вчене звання старшого наукового співробітника (1960 р.), доцента (1963 р.), вчене звання професора (1969 р.) та почесне звання «Заслужений працівник вищої школи України» (1983 р.). Постановою комітету ради виставки досягнення народного господарства СРСР нагороджений Великою срібною медаллю за успіхи в народному господарстві СРСР (1961 р.)
В.В. Скрипник – філолог, біохімік, біолог, зробив вагомий внесок у галузі зберігання й переробки плодів та овочів, що стало базою для створення інженерно-технологічного факультету в нашому університеті. Висококваліфікований фахівець з питань технології вирощування винограду та виноробства, він став фундатором виробництва принципово нових алкогольних напоїв – фруктанів.
В.В. Скрипник – автор майже 100 наукових праць. Зокрема чотирьох фундаментальних книг – «Агротехніка високих урожаїв» (1958 р.), «Біологія і агротехніка основних сортів винограду на Закарпатті» (1966 р.), «Високоштамбовий виноград» (1970 р.), «Фруктани. Технологія фруктових алкогольних напоїв» (1991 р.). Він автор багатьох навчальних програм, методичних вказівок, в його доробку сім авторських свідоцтв.
Під керівництвом В.В. Скрипника підготовлено і захищено 5 кандидатських дисертацій. З них, нині працюючих в університеті, доктори сільськогосподарських наук, професори Мельник О.В. та Осокіна Н.М. Учні його школи продовжують почату ним справу не тільки в Україні, а і за її межами.
Зі спогадів бувшого аспіранта Скрипника В.В., нині доктора сільськогосподарських наук, професора, завідувача кафедри плодівництва і виноградарства Заморського В.В.: «В’ячеслав Васильович був новатором в плодово-ягідному виноробстві. Він використовував усі можливості плодово-ягідної сировини для виготовлення високоякісних вин. На основі власного досвіду в виноробстві він прийшов до висновку, що виготовлення плодово-ягідних вин суттєво відрізняється по біохімічним та мікробіологічним параметрам від виробництва виноградних вин. Тому він запропонував назвати виготовлені плодово-ягідні вина фруктанами, що в повній мірі відповідає біотехнологічному механізму їх отримання.
Свою думку він відстоював на різного масштабу наукових конференціях та науково-виробничих дегустаціях. Так, у 1983 році марка його вина «Бархатне» завоювало бронзову медаль на Виставці Досягнень Народного Господарства в столиці Радянського Союзу.
В’ячеслав Васильович був великим ентузіастом нововведень в плодово-ягідному виноробстві. Так, за його ініціативи було впроваджено технологію виморожування первинного сусла, яка давала змогу отримати висококонцентровані гармонічні плодово-ягідні вина з збалансованим вмістом органічних кислот, спирту та цукрів».
Скрипник В’ячеслав Васильович був членом спеціалізованої вченої ради із захисту докторських та кандидатських дисертацій (Українська сільськогосподарська академія, м. Київ).
Наукова робота В.В. Скрипника тісно пов’язана з педагогічним процесом. Він блискуче читав лекції і паралельно в різних групах двома мовами – українською і російською. Колеги і студенти захоплювалися його культурі поведінки, надзвичайно грамотно викладеному тексту, обізнаності в літературі. Його формуляр у бібліотеці університету – найбільш багаточисельний.
Робота науково-педагогічного працівника В.В. Скрипника поєднувалась з виробництвом у госпдоговірних темах, проведення семінарів, нарад, шкіл підвищення кваліфікації виноробів з усіх областей України. Дегустації плодово-ягідних вин, що налічували 40-60 найменувань з участю виноробів не тільки України, а й Грузії, Молдови були постійними атрибутами кафедри. Його доброзичливість, щирість, ерудованість, простота і доброчесність викладання слухачам, неперевершеність у професійних знаннях – найповніше характеризують творчу особистість.
Помер В’ячеслав Васильович 4 липня 1995 року.
Наталія Сомова,
директор бібліотеки
