-= Меню =-

Співець народної душі – величний наш Кобзар

Хай промінь твоїх думок

Поміж нами сяє,–

«Огню іскра великого»

Повік не згасає.

                    Леся Українка

В історії українського народу, в його віковічній боротьбі проти соціального і національного гніту, у подальшому розвитку і піднесенні передової суспільно-політичної та філософської думки, літератури і мистецтва Тарасу Григоровичу Шевченку належить найвизначніше місце. Поява Шевченка на історичному просторі не випадкова, вона зумовлена попередньою багатовіковою визвольною боротьбою народу та всім розвитком української культури.

Шевченко видає свої твори окремою книгою під назвою «Кобзар». Згодом люди і самого Тараса Григоровича називатимуть Кобзарем.

«З-поміж безлічі книг, – писав Олесь Гончар, – з яким має справу історія світової літератури, поодиноко виділяються ті, що ввібрали в себе науку віків і мають для народу значення заповідне. До таких належить «Кобзар».

«Кобзар», за Іваном Франком, – це «епоха в історії духовного розвою народу українського». «Ця маленька книжечка, – писав Іван Якович, – відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухнула немов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві якістю, простотою і поетичною грацією вислову».

Тарас Шевченко був не лише творцем геніального «Кобзаря», тобто, поетом, а й не менш талановитим драматургом, прозаїком, автором шкільних підручників, філософом, фольклористом і, зрештою, великим художником (живописцем, гравером, скульптором), який залишив велику художню спадщину – понад тисячу картин.

39 міст і сіл Черкащини пов’язані з ім’ям Тарас Григорович Шевченко. Черкаська земля – це колиска і вічний спокій великого Кобзаря. Ім’я нашого великого земляка знає весь світ:

«Поезія Шевченка є найвищим виразником у літературі почуттів і прагнень народу, до якого він належав».
Георг Брандес (Данія)
«Який величний приклад подає нам Тарас Шевченко! Його життя – це втілення найвищої краси. Я міг би синтетично висловити його ідеал і суть його творчості в найблагороднішому і найлюдянішому слові: «Вітчизна».
Антоніо Ровара (Іспанія)
«…Шевченко один з тих дітей сонця, в яких у жилах не кров, а вогонь».
Вільям Річард Морфіл (Англія)

Сьогодні шевченківські дні у нашій бібліотеці, як і в усій країні, проходять, нажаль, у нових реаліях:

Тихо плаче Україна
Сльозами і кров’ю …
Кат будує своє «завтра»
На горі людському …
Гірко плаче Україна
І тяжко ридає …
Своїх синів, що померли,
Сльозами вмиває
Плаче ненька Україна …
Плаче кожна мати,
Та, що сина відпустила,
Волю здобувати.
                                                 Тарас Шевченко

Наші колишні студенти на фронтах російсько-української великої війни, у волонтерському русі виборюють майбутнє нашої держави:

І на оновленій землі
Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люди на землі.
                                                   Тарас Шевченко

Сьогодні ми пригадуємо минулі шевченківські дати і запрошуємо наших читачів відвідати книжково-ілюстративну виставку «Поклонися, земле, пам’яті Тараса», розгорнуту в читальній залі для наукових співробітників.

Останні новини Наукової бібліотеки