Стежками рідного краю. Парк «Софіївка»

Софіївко моя, тобою я і мрію і живу,

Тобою я свій день розпочинаю

З стрімких джерел холодну воду п’ю

Душа моя спочинку тут шукає

                                                    Лариса Цимбровська

Напередодні Всесвітнього дня туризму, сонячного осіннього дня бібліотекарі читальної зали №1 організували для студентів 12-а групи (куратор Віталій Кравченко) екскурсію в дивовижний рукотворний парк «Софіївку», в якому переплелись казка та реальність, легенди, міфи, щось вічне, невловиме, загадкове.

Знайомлячись із парком, студенти переконались: тут дійсно багато, що нагадує казку, адже в основу композиційного вирішення центральної частини саду покладені сюжети з міфології Стародавньої Греції, а деякі місця ніби являють собою оселю грецьких богів, письменників, філософів, героїв. Софіївка славиться тим, що вона побудована на класичній основі, бо це практично матеріалізована в конкретних об’єктах парку Гомерівська «Одісея». Будь-яка композиція чи мала архітектурна форма не тільки красива зовні, але містить певний задум, виражає ідею міфу і загалом зливається в єдину симфонію краси.

Для кого арки, гроти і фонтани?

І що про це історія говорить нині?

Все для Софії, дивної гречанки

Котра сама була подібна до богині

Дуже багатий польський магнат, граф Станіслав Потоцький побудував парк для своєї дружини Софії і назвав в її честь «Софіївка».

Софія була дуже красива жінка, за серце якої боролись найвпливовіші чоловіки того часу і готові були на все заради прихильності красуні. Польський історик Ролле так писав про гречанку: «Софія була напрочуд красива жінка, в її великих чорних очах виднілися сум і пристрасть, в рухах було стільки невимовної чарівності, а на губах стільки чарівності і мольби.»

Парк «Софіївка» – це плід великого кохання Станіслава та Софії.

Будівництво ландшафтного шедевру розпочалося в 1796 році, а вже через шість років, в травні місяці 1805 року, було відкриття парку і граф Потоцький разом зі своїм серцем подарував своїй коханій куточок раю на землі.

Головним архітектором, керівником всіх робіт на будівництві парку був талановитий польський артилерійський офіцер Людвіг Метцель. На його могилі в Варшаві викарбувані слова: «Тут похований прах будівничого Софіївки.»

В одному з найбільших гротів парку, який кріпаки вирубали нехитрими інструментами в природній гранітній скелі на правій стіні можна прочитати слова графа Потоцького до відвідувачів парку: «Забудь тут пам’ять про нещастя і прийми щастя вічне, а якщо ти щасливий, то будь іще щасливішим…» та загадати бажання, яке збувається.

Найбільш романтичним куточком парку є штучно насипаний посеред Верхнього ставу «Острів кохання», або острів «Анти-Цирцеї». Чарівниця Цирцея перетворювала людей, які діставались її острова на різних чудовиськ і звірів, а людей Одісея перетворила в свиней. Але, як зауважував польський поет Станіслав Трембецький, тут, в «Софіївці» на острові німфи-чарівниці Цирцеї, відбувається протилежне: навіть тварини, що побували на острові, перетворювалися на шляхетних, чесних, діяльних та поважних людей. Проводячи таке алегоричне порівняння, Трембецький мав на увазі, що садово-паркове мистецтво, так само, як і інші види мистецтв, благотворно впливає на виховання у людини кращих її якостей.

Посеред дзеркальної поверхні Нижнього ставу з широко роззявленої пащі змії, що звивається на камені вивертається діамантовими бризками стовп води. Це знаменитий фонтан «Змія». Вилита з бронзи невідомим автором, вона приваблює своєю виразністю і пластичністю, а шум води створює враження, що перед нами звивається жива змія. Фонтан повинен нагадати відвідувачам парку міф про початок походу греків на Трою.

Софіївський фонтан Змія,

Прокинувшись від сну в час ранній,

Невдовзі пишно засіяв сріблом

Йому лиш притаманним

І тим сріблом шпурнув у вись,

Зігнувши враз його у небі,

А бісер падав і котивсь

Ставком до берегів і греблі…

                                    Михайло Малиновський

І ще багато цікавих об’єктів парку відвідали студенти, з цікавістю слухаючи про Тарпейську скелю, павільйон Флори, острів Ітака, камінь смерті, китайську альтанку, тераси Муз та Бельв’ю, обеліск Орел, гроти Діани, Локетик, Поліфема, Тантала, Каліпсо, Венери, Аполлона, арборетум Пашкевича, партерний амфітеатр, підземну річку Ахеронт та Ахеронтійське озеро, вмились цілющою водою з джерел Гіпокрени та Сріблястих струмочків, дізнались про екзотичні дерева з Китаю, Японії, Лівану, Азії, Південої та Північної Америки: таксодій дворядний, дуб червоний, гінкго дволопатеве, бархат амурський, катальпа прекрасна, тис ягідний, гледичія триколючкова, айлант найвищий, барбарис Тунберга, магнолію, тюльпанове дерево та ін.

Учені з космічної агенції NASA внесли Уманський національний дендрологічний парк «Софіївка» до переліку місць на Землі, які мають найбільш позитивний енергетичний вплив на людину. Перебування в парку підвищує настрій, збагачує людину духовно, викликає позитивні емоції.

Тож пройшовшись парком, прислухавшись до розмови крон вікових дерев, до багатоголосого пташиного співу, до таємничого шуму води водоспадів, струмочків, водограїв, намилувавшись неперевершеними красотами пейзажів студенти, які прослухали цікаву і пізнавальну екскурсію парком «Софіївка», відчули, що ми також частинка цієї природи.

Обійду усі гроти, альтанки,

З водограю нап’юся води,

Розумію, чому уманчанки

На побачення ходять сюди.

Василь Симоненко

Марія Фіткаленко, провідний бібліотекар