Світлій пам’яті вченого
10 серпня 2016 року на 88-му році життя перестало битися серце видатного, всесвітньо відомого вченого – фізіолога рослин, радіобіолога, генетика, радника Президії НАН України, Заслуженого діяча науки і техніки України, двічі лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки, академіка НАН України Дмитра Михайловича Гродзинського.
У науковому співтоваристві Дмитра Михайловича знали як прекрасну людину, вченого з надзвичайно широким колом інтересів та енциклопедичними знаннями в різних галузях біологічної науки, чудового лектора, невтомного генератора ідей. І ця широта його інтересів наповнена глибокою ерудицією, яка не лише встигала за стрімким розвитком сучасної науки, а й найчастіше випереджає його прогностичним баченням нових ідей, формуванням несподіваних підходів і оригінальних рішень.
Дмитро Михайлович Гродзинський народився в м. Біла Церква Київської області в сім’ї ботаніків, викладачів Білоцерківського сільськогосподарського інституту.
Цікавився широким колом наук — від історії до фізики, тому логічним було його рішення здобути подвійну освіту. Закінчуючи агрономічний факультет Білоцерківського сільгоспінституту, він паралельно навчався на заочному відділенні механіко-математичного факультету Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова. Далі була аспірантура при Інституті фізіології рослин АН УРСР, де Д.М. Гродзинський підготував і захистив кандидатську дисертацію, присвячену дії малих доз іонізуючого випромінювання на рослини. Після закінчення аспірантури він продовжив дослідження в цьому перспективному напрямі і невдовзі організував в Інституті відділ біофізики і радіобіології, яким незмінно керує й дотепер. Докторська дисертація Д.М. Гродзинського «Природна радіоактивність в житті рослин» була підсумком детального вивчення фізіологічної ролі природної радіоактивності та її значущості в еволюції рослин.
В Інституті фізіології рослин АН УРСР Дмитро Михайлович пройшов усі етапи шляху наукового працівника — від аспіранта і молодшого наукового співробітника до директора цього інституту, яким керував упродовж 1974–1986 рр. Ще 1962 р. він організував відділ біофізики і радіобіології.
Також він доклав багато зусиль для модернізації науково-технічної бази Інституту, розширення інформаційного забезпечення досліджень.
Ім'я Дмитра Михайловича добре відоме у нашій країні та у світі. Праці вченого одержали всесвітнє визнання. Його було обрано членом Всесвітньої академії наук у Відні. Головним напрямком наукової діяльності Д.М. Гродзинського є фундаментальні дослідження біофізичних аспектів фізіологічних реакцій та механізмів дії іонізуючого випромінювання на вищі рослини.
Усі кому доводилось спілкуватись з Дмитром Михайловичем відмічають багатогранність та глибину його знань та навдивовиж широке коло його інтересів. Він любив і знав вітчизняну та зарубіжну літературу, історію, театр, музику, відвідував музеї, любив мандрувати по історичним та заповідним місцям України. Вражає колосальна працьовитість вченого, доступність і простота.
Світла пам’ять про Дмитра Михайловича Гродзинського – видатного вченого, чуйну і душевну людину – назавжди збережеться у серцях всіх, хто його знав і працював із ним.
Світлана Нижник,
директор Наукової бібліотеки
