Там тінь минулого задумливо блукає. Там оселилась юність вічної краси: до Європейського дня парків

Старий парк, немов картина, предметом зображення якої є поєднання природного і рукотворного, символи нещадного впливу часу – руїни архітектурних споруд, занедбані будівлі, старовинні класичні скульптурні групи.

Старий парк, немов втілений в життя плід фантазії художника, який розчинив у своєму витворі душевні тривоги, збентеження, суперечливі почуттями, таємні мрії.

Для сучасної людини парк – це острівець забуття в безодні міської метушні. Він вабить своєю таємничою атмосферою, повної забутої романтики, загадок і неповторної краси. Саме тут, неспішно прогулюючись усамітненими стежками, людина може набути внутрішньої гармонії, душевного спокою та натхнення.

Осень улыбнулась и спросила:
- Неужели ты меня узнала?
Значит, ты меня не позабыла?
А ведь в парке я ТЕБЯ искала!

Поетичний образ парку навіює ліричний настрій, приємну ностальгію, пробуджує теплі спогади.

Тут, оповита рутинними проблемами, людина може забути про дух часу і зануритися в історію, приховану у cутінках алей.                                                                                                                                                                                

      А запаморочливий аромат квітів, їх    зворушлива чарівність... Вони, немов  магніт, притягують закохані серця в старі  парки. Скільки історій кохання могли б  розповісти дерев'яні містки, притихлі  води фонтанів, заховані від чужих очей в  зелених заростях лавки.

Когда сирень благоухает, 
А ночью слышен шепот звезд, 
Тогда скамейка в старом парке, 
Свой начинает монолог.

В старом парке шелестит тревога,
В старом парке было много встреч –
Тайных встреч здесь было много-много,
Тайных встреч всегда тревожна речь.

                Скільки таємниць, зізнань, секретів вірно і віддано зберігає старий парк. І лише невгомонний вітер, що шелестить листям вікових дерев, розповідає юним закоханим історії кохання минулих років.

           Чому саме сьогодні виникло бажання зануритись в роздуми про красу і загадковість багатолітніх парків, не важко здогадатись. Саме 24 травня святкується Європейський день парків. Свято було засноване представниками Федерації «Europark», яка об'єднала безліч природних зон, що охороняються, які розташовані в 36 країнах Європи. Вперше заходи присвячені цьому святу, проводились в 1999 році. Датою для нього було обрано 24 травня, оскільки в цей день в 1909 році були створені перші дев’ять національних парків Швеції.

            Сьогодні озеленені території та ландшафтні об’єкти є однією з найбільших цінностей планети. Вони накопичили в собі культурну спадщину кількох століть, тому збереження таких природних зон вважається обов'язком людства.

            Глобальна мета Європейського дня парків полягає у підвищенні значущості парків і заповідних територій, а також в розробці заходів по збереженню цих територій. Важливою складовою цього процесу організатори свята бачать міжнародну консолідацію в питаннях, що стосуються охорони природних територій Європи.

Олена Рудковcька,

бібліотекар Наукової бібліотеки