Ти просто пам’ятай…

15 лютого – День пам’яті воїнів - інтернаціоналістів

Афганська війна… Її історія написана кров’ю солдат, сльозами матерів та фронтовим вітром, що увірвався в мирне життя піснями.

Ця війна, перш за все, біль тих, чия доля була обпечена пекельним сонцем Афганістану; тих, хто повернувся на Батьківщину з осколками в душі і тілі; тих, хто досі чує стогін пораненого товариша; тих, чия сивочола юність занесена нещадним піском; тих, хто і досі відчуває жах нещадної спеки; тих, хто ніколи не забуде очей загиблого товариша.

Минають роки… Минулим стає їх війна. Війна, яка змінила, перевернула їх долі. Війна, яка перефарбувала веселку життя безвусих юнаків в темні кольори. Війна, спогади про яку завжди житимуть в їх пам’яті. Сьогодні вони живуть життям пересічних людей. Ходять з нами одними вулицями, працюють з нами в колективі, вирішують буденні проблеми, радіють простим людським радощам. Здавалося б, звичайні собі люди… Але ж ні!!! Вони особливі! Вони люди з іншою долею, з іншими святинями. Чоловіча дружба, людська відданість, солдатське братство – їх цінності.

Я думаю о том, что навряд ли вернусь,

Но дума была не о смерти

Ступлю на порог – оглянусь, обернусь:

Я с вами, ребята, поверьте…

Нехай історією стає та війна. «Афганець», воїн-інтернаціоналіст завжди звучатиме гордо.

Підготувала Олена Рудковська, бібліотекар Наукової бібліотеки