Толерантність – елемент світогляду і культури

Без толерантності не може існувати в подальшому людство…

Толерантність, як основа міжнародних відносин стає передумовою подальшого існування цивілізації…

                                                                                                                                                                     В.Г. Кремінь

16 листопада 1985 року на 28 сесії генеральної конференції ЮНЕСКО був проголошений Міжнародний день толерантності.

Він набуває особливого значення в наш не простий час. «Толерантність – це те, що уможливлює досягнення миру, сприяє переходу від культури війни до культури миру» (Ст. 1 «Декларація принципів толерантності»). Толерантність необхідна для спілкування, співжиття і спільної діяльності, є основою формування культури миру в сім’ї, громаді, суспільстві. День толерантності нагадує всім людям про те, що таким явищам, як насильство, релігійне переслідування не місце в сучасному світі, а кожен повинен підтримувати принцип терпимості та взаємної поваги. Агресивність, конфронтація, відчуженість мають поступитися місцем толерантному ставленню людей одне до одного, взаєморозумінню і довірі в усьому світі.

Сьогодні, коли на долю України випали найважчі часи за роки незалежності, акумулювавши всі сили, відстоюючи свої території, захищаючи своїх громадян і свої переконання, – слова терпимість, прийняття, повага набувають зовсім іншого змісту. Для нас, українців, це не просто теорія, це дії і вчинки.

Проблема толерантності охоплює усі сфери суспільного життя нації: соціальну, релігійно-конфесійну, політичну, особистісну, міжетнічну. Поняття толерантності являє собою протилежність ворожості, антипатії, ненависті.

Толерантність – це терпимість до чужих думок, вірувань, поведінки. Це повага або визнання рівності інших, відмова від домінування чи насильства. Інакше кажучи, постійні, цілеспрямовані зусилля для створення такого інформаційного поля, яке б культивувало в людині і суспільстві настанову на самообмеження, злагоду та співробітництво, на емоційну мобілізацію на злагоду культур. Це також визнання легітимності законних інтересів іншого, що не розходяться з мораллю, і відвертість по відношенню до його досвіду, готовність до діалогу і до розширення власного досвіду у цьому випадку

Віра Побережець, провідний бібліотекар