Трійця – Зелені свята

Найпоетичнішим святом, що тісно пов’язується з природою, є Трійця. До прийняття християнства подібне свято називалося Русаліями і відзначалось протягом шести днів. Стосовно походження свята Трійці існує кілька гіпотез: мовляв, у цей день Бог створив землю і засіяв її зеленню (від цього й Зелені свята). За іншими версіями, Христос, в’їжджаючи до Єрусалима віслюком, обрав собі шлях не по килимах, які розіслали багачі, а по галузках, котрими прикрашали йому путь бідняки, – звідси й зелене клечання.

Трійця вважається одним з найбільших свят, що сформувалося в дохристиянські часи.

Наші пращури пов’язували з Трійцею буйність і живосилля природи, в які вони свято вірували. Тому вони оздоблювали помешкання травами та гілками дерев. Для давніх слов’ян дерева, особливо дуби, були священними. Здебільшого Зелені свята починалися з четверга. Жінки вдосвіта йшли до лісу, щоб заготовити лікарські трави. У цей день збирали також росу, якою лікували хворі очі.

У суботу, напередодні Трійці, селяни рвали материнку, чебрець, полин, лепеху й прикрашали запашним зіллям світлиці. У деяких регіонах України ще з давніх-давен дівчата звивали берізку.

Неділя зеленого тижня називається клечальною неділею, або П’ятидесятницею – це п’ятдесятий день після Великодня. В цей день люди зранку вдягаються по-святковому і вирушають до церкви. В руках кожна молодиця тримає пучок любистку, чебрецю, материнки та іншого зілля, люди вітають один одного, поздоровляють з святом, зичать щастя.

Напередодні свята пропонуємо нашим читачам переглянути віртуальну репрезентацію книги "ТРІЙЦЯ – ЗЕЛЕНІ СВЯТА В УКРАЇНСЬКОМУ КРАСНОМУ СЛОВІ".

Наталія Михайлова, провідний бібліотекар