У серцях вихованців назавжди: відзначаємо ювілей вчених-ботаніків
2024 рік став багатим на ювілейні і пам’ятні дати в історії розвитку кафедри біології Уманського національного університету садівництва. Її колектив спільно з бібліотекою університету відзначив у поточному році ювілеї трьох вчених-ботаніків: 95-річчя від дня народження Світлани Петрівни Романщак (20.07.1929–2000), 135-річчя – Валентина Федоровича Ніколаєва (08.08.1889–26.02.1973), 110-річчя – Тетяни Борисівни Вакар (01.11.1914–10.05.2010). Спільними зусиллями бібліотекарі та доцентів Тетяни Василівна Мамчур та Маргарити Іванівни Парубок у рамках проєкту «Імена великих і незнаних» було проведено інформаційно-освітні заходи для здобувачів освіти, які вивчають ботаніку – науку про красу навколишнього середовище.
Раніше, 6 вересня, відбувся круглий стіл «Життєвий і творчий шлях кандидата сільськогосподарських наук, доцента Світлани Петрівни Романщак» в музейній кімнаті цінних і рідкісних видань бібліотеки УНУС. У його роботі взяли участь студенти 11-зр та 11-с груп.
А 31 жовтня увазі здобувачів освіти факультету агрономія підготували історичну годину «У серцях вихованців назавжди», присвячена завідувачу кафедри ботаніки Уманського СГІ у 1953–1961 роках, кандидату біологічних наук, професору Валентину Федоровичу Ніколаєву та завідувачу кафедри ботаніки Уманського СГІ у 1962–1979 роках, кандидату сільськогосподарських наук, доценту Тетяні Борисівні Вакар. Традиційно до заходу долучились викладачі кафедри біології Тетяна Василівна Мамчур та Маргарита Іванівна Парубок, а також поважна людина, випускник УСГІ, кандидат сільськогосподарських наук, доцент Василь Григорович Новак, який особисто знав ювілярів.
Під час історичної години перед присутніми з доповідями про життєвий і професійний шлях учених виступили бібліотекарі Марія Миколаївна Фіткаленко та Світлана Аркадіївна Гасіца. Їх доповіді супроводжувалися демонстрацією фотографій, що були оформленні у вигляді презентації.
Виступ провідного бібліотекаря Марії Миколаївни був присвячений талановитій вченій-ботаніку Тетяні Борисівній Вакар, яка упродовж 1950–1979 років пройшла вишків посадами від асистента до завідувачки кафедри ботаніки Уманського СГІ. Вона запам’яталась своїм колегам та студентам як зразковий лектор, яка читала на високому теоретичному рівні, викладала матеріал чітко і доступно, пов’язуючи його з практикою сільськогосподарського виробництва її цінували за дисциплінованість, ініціативність і вимогливість до себе та своїх колег. Вчена керувала науково-дослідною роботою студентського гуртка при кафедрі, а також упродовж кількох років працювала редактором інститутської газети «За сільськогосподарські кадри».
Марія Миколаївна відмітила цікавий факт, що саме під керівництвом Вакар Тетяни Борисівни ще в 1966 році на кафедрі ботаніки, вперше в закладі освіти, застосували технічні засоби і програмне забезпечення. У навчальний процес впровадили використання планшетів для безмашинного контролю знань. Були змонтовані два електроцифрові тренажери: один зі змінною програмою, а інший – великий тренажер з систематики квіткових рослин.
Марія Миколаївна наголосила, що лекції її були надзвичайно цікаві, змістовні, захоплюючі. Студенти з нетерпінням чекали кожної наступної зустрічі з прекрасним, знаючим вчителем. Тетяна Борисівна вражала своєю доброзичливістю, вона до кожного студента ставилась з повагою як до особистості. Поруч з цим вона була вимогливим викладачем. Кожне заняття вражало рівнем підготовки і такої ж віддачі вона вимагала від студентів. Тому ботаніка стала для багатьох улюбленою дисципліною.
Бібліотекар, куратор музейної кімнати історії УНУС Світлана Аркадіївна Гасіца продовжила історичну годину «У серцях вихованців назавжди» розповіддю про Валентина Федоровича Ніколаєва, завідувача кафедри ботаніки Уманського СГІ у 1953–1961 роках, вченого-селекціонера, ботаніка, кандидата біологічних наук, професора, перекладача наукової літератури. Світлана Аркадіївна ознайомила присутніх здобувачів освіти з біографією вченого, акцентуючи увагу на тому, що він був не лише талановитим педагогом і науковцем, але й активним діячом природоохоронного руху.
Завдяки ініціативі вченого в Умані почали проводити щорічні квіткові виставки. Перша з них відбулася в 1958 році в міському будинку культури за участі квітникарів-аматорів, а вже через декілька років вони проходили у міському сквері за участі багатьох підприємств, організацій та навчальних закладів Умані. Ця традиція підтримувалася тривалий період, і лише нинішня небезпечна ситуація в країні перервала її. Світлана Аркадіївна висловила сподівання, що вона обов’язково відновиться, адже краса квітів дарує людям гарний настрій та прагнення творити добро. Саме ці ідеї пропагував за своє життя Валентин Федорович.
Ніколаєв вивчав інтродукцію і селекцію сортів вітчизняної і зарубіжної селекції низки квіткових цибулевих культур. Він дослідив понад 30 видів австралійських акацій, інтродукував близько 100 із наявних 250 видів евкаліптів, мандаринів, лимонів, апельсинів, цитронів, пампельмусів, вивів 200 сортів батату, проводив досліди з цукровою тростиною, розвивав декоративне квітникарство.
Присутні на історичній годині «У серцях вихованців назавжди» ще раз усвідомили відому всім аксіому – Уманський національний університет садівництва у всі часи і за будь-яких обставин був і залишається інтелектуально багатим. Свій досвід і знання здобувачам освіти передають педагоги та вчені зі світовим ім’ям, виховуючи професійну еліту України. Минуть роки, але в нашій пам’яті завжди житиме теплий спогад про таких чудових людей, прекрасних педагогів, майстрів своєї справи, як Тетяну Борисівну Вакар і Валентина Федоровича Ніколаєва.
Марія Фіткаленко, провідний бібліотекар
Світлана Гасіца, бібліотекар ІІ категорії
