Український драматург реалістичного мистецтва
«… Він був одним з батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література.»
І. Я. Франко
Івана Карпенко-Карий (літературний псевдонім Івана Карповича Тобілевича) посідає найвизначніше місце в українській драматургії та в історії українського театру другої половини XIX століття.
На абонементі художньої літератури розгорнуто книжкову виставку «Світлий геній українського слова». Сучасний читач має знати, що твори Івана Карпенка-Карого збагатили театр гостросоціальними драмами і комедіями з неперевершеними на той час у драматургії ідейно-художніми якостями. Книги представлені на ювілейній книжковій виставці свідчать про безкомпромісність ідейних переконань основних персонажів, завжди напружений драматичний конфлікт, глибина, з якою письменник розкриває характери і вчинки дійових осіб, висока довершеність драматургічної композиції творів, які зробили спадщину Карпенка-Карого безсмертною у віках. Його твори – ціла епоха в українській драматургії.
З біографією видатного українського драматурга, актора, режисера і театрального діяча наш читачі дізнаються з повісті Івана Пільгука «Іван Карпенко-Карий (Тобілевич)». У повісті також багато уваги приділено таким видатним акторам, як Марко Кропивницький, Марія Заньковецька, Микола Садовський, Панас Саксаганський, чиї імена «увійшли золотими літерами на скрижалі світового мистецтва». У виданні ви можете побачити цікаву добірку фотографій самого митця та його оточення.
Сцена ж – мій кумир, театр – священний храм для мене!
І. К. Карпенко-Карий
На книжковій виставці «Світлий геній українського слова» представлені видання, які пам’ятають руки багатьох поколінь. Вини читані перечитані, що тільки свідчить про їх значимість у нашому духовному житті. Завітайте на абонемент художньої літератури, щоб пересвідчитись, що твори датовані минулими століттями і сьогодні не втрачають актуальності. Ви маєте нагоду в ці ювілейні дні перечитати безсмертні твори І. Карпенка-Карого: «Бурлака» (1883), «Безталанна» (1884), «Бондарівна» (1884), «Розумний і дурень»(1885), «Наймичка» (1885), «Мартин Боруля» 1886), «Гроші» (1889), «Сто тисяч» (1889), «Батькова казка» (1892), «Лиха іскра поле спалить і сама щезне» (1895), «Понад Дніпром» (1897), «Чумаки» (1897), «Сава Чалий» (1899), «Хазяїн» (1900), «Гандзя» (1902), «Суета» (1903), «Житейськеє море» (1904).