-= Меню =-

В.Я. Юр’єв – видатний селекціонер-рослинник (до 140-річчя з дня народження)

У сузір’ї відомих вчених, котрі уславили Україну, відомий селекціонер-рослинник Василь Якович Юр’єв. Саме він заклав фундамент на якому розгорнулися роботи із селекції адаптованих високоврожайних сортів зернових культур для Слобідської України. Основний напрям його наукових досліджень – теоретичні і практичні питання селекції насінництва сільськогосподарських культур. Найскладніші питання селекції, зокрема такі, як вихідний матеріал, методика і техніка селекції, індивідуальний і масовий добір, гібридизація, селекція на високу врожайність, стійкість рослин проти хвороб і шкідників, зимо- і посухостійкість, якість зерна, насінництво нових виведених сортів і гібридів, сортовипробування та багато інших питань В.Я. Юр’єв вирішував з великою об’єктивністю і знанням селекційного процесу. Вперше в селекційній роботі він застосував комплексну і всебічну оцінку сортів культурних рослин, розробив ряд методик для вивчення і оцінки селекційного матеріалу.

В.Я. Юр’єв народився 21 лютого 1879 року в селі Іванівська Вирга Нижньоломівського повіту Пензенської губернії. Батьки його належали до природженого дворянства, але дуже збіднілого, і тому В.Я. Юр’єв з самого дитинства починає трудове життя. Початкову освіту отримав в сільській земській школі. Потім перейшов до Нижньоломівського міського чотирикласного училища. Маючи добру теоретичну підготовку і досвід роботи в сільському господарстві, в 1899 році він був зарахований до Ново-Олександріївського інституту сільського господарства і лісівництва. Після закінчення інституту працював агрономом в Пензинській губернії (1905-1909 роки).

Якось, переглядаючи газети, В. Я. Юр’єв звернув увагу на оголошення, надруковане у «Южно-русской сельскохозяйственной газете», де в хроніці повідомлялося: «Поблизу Харкова засновується селекційна станція. Агрономічна громадськість надає цій події великого значення в справі прогресу вітчизняного землеробства. Для нової станції потрібні агрономи, які пройшли курс вищої школи і мають достатні практичні навики». Він посилає заяву з проханням прийняти його на роботу. Невдовзі одержує повідомлення директора станції професора П. В. Будріна про його зарахування науковим працівником станції. З 1909 року працював науковцем на Харківській селекційній станції (з 1944 року – директор).

Основну увагу приділяє селекції озимої пшениці й кукурудзи. В 20-ті роки минулого століття ним створені перші високоврожайні сорти. Найкращі з місцевих сортів передані до виробництва і стали висіватися на невеликій площі. Це були озимі пшениці – Мільтурум 120 і Ферругінеум 117 і ярі пшениці Арнаутка Кочина, безоста Карлівська та інші. Індивідуальним добором з місцевих сортів В. Я. Юр’євим створені такі сорти озимої пшениці, як Альбідум 676 (Юр’євка), Еритроспермум 917 і Ферругінеум 1239; сорти ярої пшениці Мільтурум 162 і Гордеїформе 802; ячменю Європеум 353/133, вівса Харківський 596, проса Харківське 2 та інші. До 1924 року В. Я. Юр’єв створював сорти методами індивідуального і масового добору. В подальшому ним застосовувався метод гібридизації та внутрішньо сортового покращуючого добору. Таким чином В. Я. Юр’єв особисто і з своїми співробітниками створив 21 високоврожайний сорт озимої і ярої пшениці, ячменю, жита, вівса, проса, кукурудзи та інших культур.

Наукова діяльність характеризується комплексністю і виробничою спрямованістю. Для всебічної оцінки селекційного матеріалу за його ініціативою організуються лабораторії технології, фізіології, біохімії, генетики, цитології, мікробіології та інші, для яких було розроблено унікальні методи, що й досі широко використовуються в науці і на виробництві. В. Я. Юр’єв щиро підтримував здорові думки і цінну ініціативу своїх співробітників у проведені експериментів вимагав ретельності й правдивості, критичної оцінки при висновках і узагальнені наслідків роботи.

Поряд із науково-дослідною діяльністю В.Я. Юр’єв займається педагогічною роботою. В 1937 р. він очолив нову кафедру селекції і насінництва Харківського сільськогосподарського інституту і 25 років був її незмінним керівником. Під керівництвом В.Я. Юр’єва і його співавторстві в 1940 р. було складено перший підручник «Загальна селекція і насінництво польових культур». Підручник вийшов з друку тричі ще за життя вченого. Підручник став першим посібником для студентів селекціонерів. Також цей підручник видавався в ряді зарубіжних країн. Видатний учений і педагог підготував чимало докторів і кандидатів наук, численні кадри висококваліфікованих агрономів.

 У 1945 році В.Я. Юр’єва обрали дійсним членом академії наук УРСР. У 1947 році йому було присуджено державну премію СРСР. У 1949 році Президія Верховної Ради УРСР присвоїла В.Я. Юр’єву звання «Заслуженого діяча науки УРСР». З 1956 року він почесний член ВАСГНІЛ. За видатні заслуги в розвитку сільськогосподарської науки В.Я. Юр’єв двічі удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці. У 1961 році вченому було вручено почесний диплом шведського королівства сільського господарства.

Помер В. Я. Юр’єв 8 лютого 1962 р. Його ім’я присвоєно Українському ордена Леніна науково-дослідному інституту рослинництва, селекції і генетики, який на даний час має назву Інститут рослинництва НААН. У 1965 р. Академія наук УРСР для увічнення пам’яті академіка В. Я. Юр’єва встановила премію імені видатного вченого. Лауреатами премії можуть бути вчені, які збагатили науку в галузі генетики, створили нові методи акліматизації, селекції і гібридизації рослин і тварин, створили нові високоврожайні сорти сільськогосподарських культур.

Віра Побережець, провідний бібліотекар

Останні новини Наукової бібліотеки


  • 12.11.2019 Мова – краса спілкування