-= Меню =-

Від січня до січня

У всіх народів світу назви місяців пов’язані або з назвами явищ природи або з виробничою діяльністю людей. З давніх часів люди уважно придивлялися до атмосферних явищ, стихійних лих, які знищували врожаї, руйнували будівлі, розмивали шляхи. Відповідають кліматичним умовам України і залежним від них явищам народні назви місяців.

Перший місяць нашого календаря – січень. Назва його походить від старого слова «сікти». Саме в цю пору давні слов’яни вирубували ліс, чагарники, готуючи землю до посіву сільськогосподарських культур. Деякі вчені вважають, що назва січень пов’язана з сильними морозами. У деяких  говірках називають січень «просинець». Походить назва від двох слів «просинь» – це означає «ясний». Дійсно в січні сонце піднімається вище і настає більше «сонячних, ясних днів, ніж у листопаді чи грудні».

Сучасна назва другого місяця – лютий – виникла у XVI ст. Лютий – слово слов’янське, означае «злий», «жорстокий». Закріпилось воно за останнім місяцем зими, бо лютневі морози бувають дуже дошкульними. До XVI ст. в українській мові цей місяць називався латинським словом «февраль» або «січень другий». У деяких регіонах Уманщини замість «лютий» поширені назви «казибрід» чи «казидорога». «Кази» – це основа давнього слова «казити», що означало «псування», отже: «казидорога» – місяць коли псуються дороги.

Назва першого місяця весни – березень –  пов’язана з розвиванням у цей період берези і збиранням її соку. У деяких говірках називають третій місяць року – січнем соковитим. В літературній мові інколи називають березень – «марець», «березіль», або «березаль». Марець – латинська назва Мартиус. Інші назви вчені пов’язують із спалюванням беріз на попіл для лугу (корінь «зол» споріднений із словом  «зола»).

Квітень є літературною назвою четвертого місяця року. В говірках поширена назва «цвітень». Квітень означае «пора цвітіння рослин». Іноді ще називають цей місяць латинським словом –  «апріль».

Травень – означає «місяць буйного розвитку трави». Називають ще і «май» – весна і до травня підступила – до розмаю душі і природи». Є народні назви цього місяця – «травник», «громовик», «пісенник».

Шостий місяць року – червень. Існує кілька пояснень щодо виникнення цієї назви: дослідники вважають, що червень – місяць появи черв’яків, зокрема червця, з якого виготовляли червону фарбу для тканини. В давнину збирання червця було дуже поширене заняття в Україні. Його в великій кількості продавали в інші країни: майстрів запрошували за кордон, і там вони навчали виготовляти з червця фарбу і фарбувати тканину. Іноді пов’язують назву шостого місяця з червонінням ягід і фруктів; появою червоних квітів, або періодом, коли розвиваються «червоні лялечки бджіл», оскільки бджільництво в господарстві наших предків посідало важливе  місце.

Походження назви липень цілком природне: в цю пору цвітуть липи, і бджоли знаходять собі добрий пожиток. Вживається паралельно назва місяця «липець». Інші назви місяця: «косень» – заготівля сіна, «кивень» –  коли коні, відганяючи мух, посилено кивали головами. Наші предки пов’язували назву цього місяця і з різними видами праці: «білень» – час, коли відбілювали полотно на сонці, «суничник» і «горничник» – збирання ягід, «жнивар» – початок жнив. Цей місяць «найгарячіший» місяць року, були такі назви: «жарник», «грозовик», «маківка літа».

Серпень – місяць серпа, місяць жнив. Назва походить із тих часів, коли серп був основним знаряддям для збирання злаків. Існує ще назва «копень» – місяць, коли після жнив збіжжя, складають у копи. В народі називають серпень – «хлібосол», «городник», «капусник».

Назву вересень пов’язують з рослиною верес (вереск), який, як і липа, має велике значення в бджільництві, найбільше цвіте в цей період. Поширена назва вересня – «місяць сівби озимих культур».

Жовтень – «місяць, коли на деревах жовтіє листя». Наші предки десятий місяць року називали «подзерник» від слова «подзер» – залишки після тертя конопель чи льону і означає, що в цьому місяці люди виготовляли прядиво і тканину. Називають жовтень «листовій», «рум’янець», «перезимник».

Походження назви місяця листопад цілком природне – час, коли листя падає з дерев. Називають цей місяць також і «падолист».

Назву останнього місяця року, грудень пов’язують з мокрою від осінніх дощів землею, яка замерзає і дорога стає грудкуватою. Називають цей місяць «студень», що означає «холодний»; або ще «снежань» – час, коли випадає сніг.

         Людмила Брижатюк, бібліотекар І-ї категорії

Останні новини Наукової бібліотеки


  • 27.01.2020 Петро Петрович Гулак-Артемовський на «українському Парнасі»