Вишивка – долі моєї цвіт

Вишивка – це не тільки дивовижне творіння людських рук. Це –скарбниця вірувань, обрядів, духовних устремлінь, інтелекту народу. Українська народна вишивка є інструментом прояву сакральних смислів, засобом досягнення гармонійного внутрішнього стану та виявлення важливих деталей життя.

У сиву давнину мотиви вишивки відображали елементи символіки різних стародавніх обрядів. За мотивами орнаменти вишивки поділяються на три групи: геометричні (абстрактні), рослинні та зооморфні (тваринні). Та не лише візерунок, а й кожен колір, інтенсивність та поєднання кольорів несуть потужну енергетику, а відтак ще більше впливають на власника такого оберегу.

В українській вишивці присутні шість основних кольорів. Чорний колір символізує землю, а земля – годувальниця , червоний колір означає любов, пристрасть , радість, сміливість, відвагу, життєлюбність і нестримну енергію; білий, сріблястий – символ, чистоти, ніжності, здоров’я, непорочності, святості; синій – колір води і неба, колір душевного спокою, позбавлення від хвороб; зелений – колір рослин – символізує молодість і весну, жовтий є символом нічних світил, місяця та зірок і водночас є кольором розлуки. Є ще один колір – жовтогарячий, який, на відміну від жовтого, символізує багатство, пшеницю і мед. Також цікавим у вишивці є символ винограду, який символізує повноту сім’ї та родючості. Це радість від поповнення та розширення сім’ї, жінка, мов лоза, обплітає свою сім’ю, її обов’язок та покликання – виховувати дітей та піклуватися про родину. Грона ягід – то малі діти. Чоловік же – великий сильний лист, захищає свою родину від негараздів. Цей візерунок є проявом здоров’я, радості і любові в родинному колі.

Вишивка є оберегом і символом України.

Вікторія Гейко-Черних,
бібліотекар ІІ категорії.
Наталія Чернова,
бібліотекар І категорії