Вітчизняний вчений селекціонер Є.В. Хренніков (130 років від дня народження)
17 лютого минає 130 років від дня народження видатного вченого Євгена Володимировича Хреннікова. Народився Євген Володимирович в м. Гайсині Вінницької обл. в сім’ї службовців. Навчався на фізико- технічному факультеті в м. Одесі, який закінчив у 1911 році. Навчання продовжив у Бреславському інституті рослинництва в Німеччині.
Працював директором станції та керівником відділу селекції цукрових буряків акціонерних товариств у Вінницькій області. Був членом колегії земельного відділу Гайсинського району.
В 1924 році призначений директором і науковим керівником Верхняцької та Веселоподолянської дослідно-селекційних станцій Всесоюзного інституту цукрової промисловості.
З 1929 по 1931рр. Є.В. Хренніков працював в Уманському сільськогосподарському інституті завідувачем кафедри буряківництва, а з 1938 по 1948 завідувачем кафедри рослинництва.
У роки окупації Умані завідував річною агрономічною школою.
Наукову діяльність Євген Володимирович присвятив вивченню техніки селекції злакових культур, методиці індивідуальних відборів, лабораторних досліджень якості коренеплодів цукрових буряків.
У своїй праці «Вплив площі живлення на урожай і якість цукрового буряка в зв’язку з сортовим направленням і методами посіву» Євген Володимирович обґрунтував площу живлення, яка забезпечує високий урожай цукрових буряків при високій якості.
Досліди закладені в 1939 році, були перервані війною і відновились лише в 1946 році.
На протязі трьох років був закладений польовий дослід в 4-х кратній повторності 6 варіантів площ живлення.
Безпосередній польовий облік урожаю коренів показав, що урожай цукрових буряків при квадратних площах живлення завжди мав більший приріст врожаю з одиниці площі, порівняно з урожаєм на продовгуватих площах живлення.
Процент цукристості при всіх варіантах квадратних площ живлення супроводжувався деяким підвищенням проценту цукру .
Вимірювання діаметрів коренів показали деякі закономірності, зокрема, при співставленні величини листової поверхні коренів в період максимального листоутворення з відповідною середньою вагою кореня, спостерігалась позитивна кореляція у рослин, які виросли в умовах квадратних площ живлення. У рослин з інших варіантів ця закономірність не була виявлена.
Помічена також наступна залежність: зі збільшенням вологості зазвичай збільшується листова поверхня, але при квадратних площах живлення ця залежність виявилась більш різко.
Проведені досліди по визначенню пероксидази показали, що її підвищений вміст виявився у коренях вирощених на квадратних площах живлення. Це дає змогу зробити висновок, що найбільш оптимальні умови для вирощування цукрових буряків створюються при вирощуванні їх на квадратних площах живлення.
У своїй книзі «Техніка селекції злаків» (1922) з якою можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Уманського НУС, вчений висвітлює питання суті і умов селекційного відбору, дає поради сортоводам початківцям, детально описує, як розпочати роботу по отриманню вихідного матеріалу. Зокрема, наголошує, що перший польовий відбір рослин повинен мати як можна більше екземплярів, це сприяє більшій вірогідності, що серед цих рослин є рослини з цінними ознаками. Особливу увагу автор приділяє відбору і дослідженню селекційних рослин, розподілу їх на класи, обладнанню лабораторій та проведенні лабораторних дослідів і спостережень, описує методи за якими можна визначити селекційні ознаки та подає форми таблиць для дослідження елітних рослин та рослин другого класу і їх потомства.
В книзі висвітлені особливості підбору місця і площі селекційного розсадника, фізико-хімічні грунтові умови, строки і методи посіву насіння, внесення добрив, догляд за рослинами на протязі вегетаційного періоду, особливості збору врожаю, розмноження насіння для селекції та ведення селекційної книги.
Євген Володимирович автор трьох винаходів, 10 публікацій і 5 рукописів. У 1922 році вийшли з друку його видання «Техника селекции сахарной свеклы» і «Техника селекции злаков».
Марія Фіткаленко, провідний бібліотекар
