-= Меню =-

Волонтери – ангели добра

5 грудня відзначають Міжнародний день волонтера. Офіційна назва свята – Міжнародний день волонтерів в ім’я економічного і соціального розвитку. Воно було запроваджено спеціальною резолюцією 40-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у 1985 році. В перекладі з англійської мови слово «волонтер» означає «доброволець» або «добровільний помічник». І, здається, немає сфери життя, якою не займалися б волонтери. Вони допомагають людям, тваринам, природі та всій нашій планеті!

Як зазначив Генеральний секретар Антоніо Гутеріш у своїй промові до Дня волонтера у 2017 році: «Волонтери часто першими діють у кризові періоди, допомагаючи мільйонам вижити, незважаючи на ризики. Їхня робота підтримує нашу загальну людяність».

Щодо України, волонтерство – в крові українця. І ще задовго до 1985 року, протягом багатьох минулих століть українці добровільно ставали на захист своєї Вітчизни, допомагали один одному і добровільно жертвували своїм життя в ім’я великих ідей та цілей. Врешті-решт, толока на селі – хіба не є прикладом добровільної допомоги? Українці ніколи на залишали в біді вдів, сиріт та побратимів. Говорячи про наше сучасне життя, ми розуміємо, що в окремі періоди волонтери брали на себе відповідальність за збереження людських життів, армії, всієї країни.

З часів Революції Гідності, після російської агресії волонтерський рух став зразком єднання суспільства та його самоорганізації. Небайдужі серця об’єдналися у пориві відстояти свою країну. Люди збирали кошти, продукти, одяг і ліки для військовиків, біженців та постраждалих від агресії; здавали кров, їхали на фронт, працювали в шпиталях, ремонтували техніку, відбудовували зруйноване. Не перелічити всіх справ і сфер, яких торкались невтомні руки волонтерів. На жаль, багато з них втратили життя і здоров’я, буквально згоріли у тому вогні.  

   

   

   

   

   

Умань не стояла осторонь і з перших днів створилися волонтерські організації. Найбільш відомі із них – Уманська міськрайонна волонтерська організація «Разом», Волонтерський Центр «До Перемоги», Уманський волонтерський центр допомоги армії при ГО «Закон і справедливість» та інші. З того часу не припиняється їхня допомога. Колектив нашого навчального закладу: викладачі та студенти також беруть активну участь у різноманітних волонтерських акціях.

Серце волонтера відгукується на кожну біду: чи то допомога бійцям і армії, чи то допомога і порятунок хворих, особливо зараз у період пандемії, чи то спасіння тварин, чи то побудова стійких громад, щоб побудувати економічно і соціально успішне суспільство. Для них це – не робота, це – спосіб життя і мислення. Їх веде вперед поклик душі, співчуття, співпричетність і любов. І чи не про волонтерів думаємо ми, слухаючи відому і любиму всіма пісню «Maybe I Maybe You» групи Scorpions. Для когось вона є гімном любові, але ж і волонтерство є великим проявом любові до людства. Є чудовий переклад цієї пісні Вікторії Батарчук на українську мову. Вчитуючись у рядки, не можна пропустити жодної стрічки, і кожну можна сказати про волонтера:

Може я, може ти
Здатні світ цей змінить,
Доторкнувшись душі,
Що блукає в пітьмі.
 
Може я, може ти
Знайдем ключ до зірок,
І надію вдихнем
У зневірений дух
 
Подивись в небокрай
Душу марно не край.
Голос серця почуй,
Він на все відповість.
Через відчай і біль
Хтось гукає тебе –
Руку лиш протягти…
Може я, може ти
 
Може я, може ти
Просто в мріях пливем,
Але світ би замерз,
Без тепла твоїх мрій.
 
Може я, може ти
Для любові живем,
Щоб нести той вогонь
Задля світла в імлі.

То ж у Міжнародний день волонтера маємо унікальну можливість подякувати всім волонтерам і кожному із них за те, що вони підставили плече країні і армії у важкі часи, міняють світ і нас на краще, за вогонь любові і добра, що палає в їхніх душах, за те, що вони чують клич про допомогу і відповідають на нього. Колектив бібліотеки пишається волонтерами, які працюють і навчаються в університеті і висловлює велику подяку за їх невтомність. Велика шана всім волонтерам!

Вікторія Гейко-Черних,, бібліотекар ІІ категорії

Останні новини Наукової бібліотеки


  • 14.01.2022 Павло Дубровський – сьомий директор Уманського училища землеробства і садівництва