Як та хмара, гайдамаки Умань обступили…
Сини мої, гайдамаки!
Світ широкий, воля,–
Ідіть, сини, погуляйте,
Пошукайте долі.
Т. Г. Шевченко «Гайдамаки»
Книжково-ілюстративна виставка «Як та хмара, гайдамаки Умань обступили…» розгорнута на абонементі художньої літератури. Виставка присвячена ювілейній даті поеми «Гайдамаки», яка є вершиною революційного романтизму Тараса Григоровича Шевченка. Історико-героїчна поема «Гайдамаки» написана Шевченком у 1839–1841 роках. Гайдамаками називали учасників Коліївщини – народного антишляхетського повстання 1768 року на Правобережній Україні, що було вершиною національно-визвольної боротьби українського народу. У поемі читач знаходить лицарську звитягу українців під час національно-визвольного руху проти свавілля шляхти й корчмарів, зображення сили й працьовитості українського народу, його волелюбності і моральної краси.
Тарас Григорович був першим у Європі романтиком, який у центрі твору поставив не героя-одинака, а «громаду в сіряках» – народних месників. Образи мужніх гайдамаків та їхніх ватажків Максима Залізняка та Івана Гонти втілювали віру Шевченка в народ, у те що він, як герой поеми Ярема, розправить крила. Поема була своєрідним відгуком Шевченка на сучасний йому селянський антикріпосницький рух, у її рядках звучав заклик до боротьби із самодержавством.
Тарасу Григоровичу на той час було лише 27 років. Основним джерелом у написанні «Гайдамаків» була усна народна творчість – пісні, думи, перекази й легенди. Йому були знайомі історичні праці відомих науковців, про що говорив сам поет. Тарас Григорович зачитувався художніми творами про гайдамаччину, зокрема повістю М. Чайковського «Вернигора», з якої запозичив сцену вбивства Іваном Гонтою своїх дітей (факт не історичний).
У першодруку поема мала присвяту Василю Івановичу Григоровичу. Василь Григорович сприяв розвитку мистецької освіти в Україні, допомагав молодим українським художникам, брав активну участь у звільненні Тараса Григоровича Шевченка з кріпацтва. На згадку про день звільнення поет присвятив В. І. Григоровичу поему «Гайдамаки».
Поема складається із вступу, одинадцяти основних розділів, «Епілогу», прозової передмови і «Приписів».
Вступ до твору датований 7 квітням 1841 року. «Гайдамаки» вперше опубліковано з незначними цензурними копюрами окремим виданням 1841 року.
Гайдамаки виступають у поемі, вперше в світовій літературі, справжніми творцями історії. Це найповніше розкривається в розділах: «Треті півні», «Червоний бенкет», «Бенкет у Лисянці», «Гонта в Умані» та ін. Шевченко майстерно змалював картини передгроззя, наростання народного гніву. Кожен, хто читає поему відчуває, як збільшується з кожним рядком напруженність, швидка зміна подій створює відчуття руху. Розвиток сюжетної лінії часто переривається ліричними відступами та пейзажами. Характери героїв розкриваються в складних життєвих кофліктах.
На нашій книжково-ілюстративній виставці «Як та хмара, гайдамаки Умань обступили…» представлені репродукції відомих українських художників, які малювали ілюстрації до творів Тараса Шевченка. Один з них Василь Касіян – український художник, графік, професор Київського художнього інституту. 1 січня 2026 року виповнилось 130 років від дня народження класика європейської і української графіки, народного художника України Василя Касіяна. У 1964 році, до 150-річчя з дня народження Тараса Шевченка, за багаторічну подвижницьку працю, створення численних портретів, плакатів і ілюстрування п’яти видань «Кобзаря» Василеві Касіяну, першому серед художників, за створену ним «шевченкіану», присуджено Державну премію України імені Т. Г. Шевченка.
Видання поеми «Гайдамаки» 1964 року, ілюстроване Василем Іллічем Касіяном, представлено на нашій книжково-ілюстративній виставці «Як та хмара, гайдамаки Умань обступили…».
Яскраво розкривають зміст поеми «Гайдамаки» Т. Шевченка ілюстрації з книги, яка побачила світ у видавництві «Дніпро» 1969 року. У виданні зазначено, що «ілюстрації художника П. Г. Сластьона відтворено з репродукцій видання Тараса Шевченко «Гайдамаки» 1886».
Малюнки того часу були виконані талановитим українським живописцем, маляром і графіком романтично-народницького напряму, етнографом, архітектором і педагогом, засновником Миргородського краєзнавчого музею Опанасом Георгійовичем Сластьоном. Він із вражаючою точністю та душевністю зобразив ключові моменти поеми Великого Кобзаря.
Готуючи цю виставку, маємо сенс згадати цікаві сторінки з історії нашого навчального закладу, а саме пов’язані з «Молодим театром» Леся Курбаса. В березні 1920 року, в день 59-х роковин смерті Тараса Шевченка, у Київі відбулась прем’єра вистави за поемою «Гайдамаки», яка увійшла до золотого фонду української національної сцени.
В грудні 1920 року друга постановка відбулась в Умані, у той час театр перебував у нашому місті. В Умані Івана Гонту грав сам Лесь Курбас. В масових сценах, за спогадами Миколи Бажана, активно грали учні училища землеробства і садівництва.
Все йде, все минає – і краю немає,
Куди ж воно ділось? Відкіля взялось?
І дурень, і мудрий нічого не знає.
Живе… умирає…
Т. Г. Шевченко
Так ювілей однієї книги дав можливість згадати відомих і невідомих українців, події сивої давнини і запросити Вас, наші шановні книголюби, завітати до університетської бібліотеки, познайомитися з ювілейною експозицією «Як та хмара, гайдамаки Умань обступили…», принести додому та перечитати на дозвіллі один із томів безсмертної поезії Тараса Григоровича Шевченка.
Наталія Михайлова , провідний бібліотекар
