Жінка – чарівне слово. Жінка – життя прикраса…

Яблуневим цвітом, теплим літом,

Зрілим яблуком чи подихом зими

Все минає, зостається тільки,

Як святиня –жінка на землі.

Недаремно свято всіх жінок припадає на перші весняні дні. Як небесна блакить немислима без сонця, так і весняний світ без жінки. Щороку на Землю приходить свято, яке вшановує жінку – свято 8 березня, а з ним приходить і весна. І в цьому є певна закономірність. Бо жінка, як і весна, несе у світ особливу і велику місію природи – життя і любов, ніжність, турботу, натхнення і неповторність.

З прадавніх віків жінка – берегиня миру і спокою в сім’ї. Її руки здатні створити затишок, зробити домашнє вогнище найкомфортнішим у світі, одним легким дотиком зняти втому.

Саме жінки роблять життя світлішим, добрішим і радіснішим. У такий непростий час їм вдається бути відповідальними працівниками, успішними керівниками, хорошими господинями, люблячими матерями та дружинами.

На цьому світі все від жінки,

Все від неї на оцій землі.

Перший подих весняної квітки,

Тепле сонце й в небі журавлі.

Крик дитини, рідна річ і слово,

Паросток життя – це все вона,

Крапля світла, віра і надія,

Молода й нев’януча весна.

Весни, надії та кохання, дорогі жінки!

Людмила Брижатюк, бібліотекар 1 категорії